Книга "Wojna nie ma w sobie nic z kobiety" - Swietłana Aleksijewicz

Книга «Wojna nie ma w sobie nic z kobiety» була готова ще у 1983 році. Два роки вона пролежала у видавництві. Авторку звинуватили у «пацифізмі, натуралізмі та підриві героїчного образу радянської жінки». У період перебудови книга з'явилася майже одночасно епізодами у двох російських журналах: «Октябрь» і «Роман-газета», а також вийшла друком у двох видавництвах: мінському «Мастацкая литература» і московському «Советский писатель». Загальний тираж склав майже два мільйони примірників. За мотивами книги було знято серію документальних фільмів, які отримали, зокрема, «Срібного голуба» на Лейпцизькому фестивалі документального та анімаційного кіно. Єгор Лєтов, засновник і вокаліст легендарного російського панк-рок-гурту «Гражданская оборона», написав пісню, натхненну книгою Алексієвич.

Здавалося б, про війну написано все, але Алексієвич відкриває незвідані простори. Вона розповідає про те, як патріотичний, навіть суїцидальний ентузіазм дівчат-добровольців, що йдуть в бій з ім'ям Сталіна на вустах, зустрічається з жорстокістю фронту, голодом, злиднями, страхом, тугою. Ці молоді жінки мають іншу чутливість, сприйнятливість і тілесність по відношенню до своїх бойових товаришів. В оповіданнях ми знайдемо мало інформації про пересування військ, сутички та озброєння, але багато спостережень, які важко забути - фронтовий кухар зварив казан каші, але її нікому їсти, зі ста солдатів після бою залишилося семеро.
З відгуку Малгожати Шейнерт, голови журі Премії імені Ришарда Капусцінського

Це пристрасна - і шокуюча - книга. Велика білоруська репортерка Світлана Алексієвич, одна з найвидатніших журналісток Європи за масштабом Оріани Фаллачі, написала про війну... жінок. Бо у Другій світовій війні жінки - росіянки, білоруски, українки - воювали проти нацистської Німеччини. Зі зброєю в руках. Стріляли, кидали гранати, підривали. Як фронтовики, як розвідники, як диверсанти. А відтак - вбиваючи і гинучи самі. У цій книжці немає пафосних авторських коментарів. Це запис історій тих жінок, які вижили....
Стефан Братковський

Книга Світлани Алексієвич має шанс не тільки стати відомою, але й бути уважно прочитаною. Це не просто збірка сповідей і розповідей про долі радянських жінок, які брали безпосередню участь у минулій війні, хоча це теж безпрецедентно. У сповідях є свідчення, які складають невідому або приховану картину повсякденного радянського життя; вони настільки ж красномовні, як і описи переживань, страждань і пригод воєнного часу жінок-родичок героїнь.
Професор Єжи Помяновський

Війна не має людського обличчя. Я дивлюся на неї очима жінок. Жінка пам'ятає щось інше, пам'ятає речі по-іншому. Вона пам'ятає колір, запах, більше емоцій, а чоловік - дії, завдання. Чоловіків з дитинства готують до думки, що може бути війна. Жінок цьому не вчать.
Світлана Алексієвич у розмові з Лідією Осталовською

Книга польською мовою.

Технічні характеристики
Автор: Світлана Алексієвич
Обкладинка: м'яка
Рік видання: 2022
Кількість сторінок: 336
Формат: 133 x 215 мм
Видавництво: Czarne